Відкритий форум для будь-яких обговорень

Домашнє завдання на 28 березня

Ольга Янчак -

1. Укр.мова: Вивчити тему " Способи дієслів. Дієвідміни".Виконати у зошиті вправу 265 ст. 135

2. Укр. література: Добре знати композицію, зміст, характеристику персонажів, тему і ідею твору " Слово про похід Ігорів"

Історія: Вивчити тему "Король Данило-будівничий Галицько-Волинської держави" з поданого матеріалу в класі DOJO або з підручника на С. 81-83. Виконайте письмово завдання із закріплення на С.83 (1,2,3,4,5 питання).

ГЕОГРАФІЯ: повторити про Волинську, Подільську височини та про Донецький Кряж.

(Edited by Тетяна Федак - original submission Sunday, 22 March 2020, 8:46 PM)

(Edited by Тетяна Федак - original submission Sunday, 22 March 2020, 8:46 PM)

Культура. Вивчити матеріал на ст. 95-97. В зошиті мати виконану вправу ( ст. 98), Намалювати на окремому аркуші  різьблену тарілку чи інший виріб, використавши орнаменти чи взори, про які говорили на уроці.

Географія 14 березня та дом. завдання на 21 березня

Тетяна Федак -

Прошу прочитати ст. 14 та 15 «Волинська височина»

Для закріплення : Записати в зошиті всі подані в підручнику височини та їх коротку характеристику.

Подаю веб сторінку, де можна отримати коротку інформацію про височини України:

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Височини_України

Д. З. : Вивчити про височини


14 березня Класна робота Українська література

Ольга Янчак -

ТЕМА: ЗМІСТ І АНАЛІЗ ПОЕМИ " СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ"

     « Слово про похід Ігорів» - не тільки найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, але й зразок героїчного епосу народу. Невідомий автор закликає берегти й любити Русь, примножувати її багатство.

         Історична основа твору:

     Невідомий автор розповідає про реальну історичну подію: похід новгород-сіверського князя на половців 1185 року. Міжусобні змагання князів Київської Русі за землю призвели до жахливої руїни: пограбування міст, спалення сіл, захоплення полонених, убивства родичів. Ситуацією скористалися половці, які з 1061 року нападали на східнослов’янські землі. Керуючись головним завданням – це захист Руської землі, у 1183 році великий князь київський Святослав з допомогою ще кількох князів переміг половців. Князь Ігор також вирішує завоювати половців : перший похід – вдалий , а другий ( через два роки, у 1185 році) – закінчився поразкою у битві на річці Каялі.

Тема:

Опис невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря і брата його, курського князя Всеволода, на половців в 1185 році і наслідків цього походу для руських земель.

Ідея:

Автор передає свою тривогу за долі рідної землі, звертаючись до всіх руських князів. Він закликає до захисту Вітчизни, до припинення князівських усобиць перед лицем спільної небезпеки ворожої навали.

  Композиція твору:

1. Вступ ( пісня Бояна) – роздуми автора над манерою описування подій.

2. Основна частина ( кілька оповідань):

·        Виступ Ігоревої дружини;

·        Похід;

·        Битва з половцями;

·        Сон і «золоте слово» Святослава;

·        «Плач Ярославни»;

·        Втеча Ігоря з полону.

3. Закінчення ( величання Ігоря, князів і дружини).


Сюжет

«Слово...» починається зі вступу. Автор звертається до великого співакові давнини Бояну, розхвалює його манеру виконання: віщий Боян, коли починав пісню, розтікався мислію по древу, мчав сірим вовком по землі, ширяв сизим орлом під хмарами ... Автор же говорить, що він хоче писати по-іншому , просто, «за билинами цього часу». Повість його розгортається «від Володимира» (Мономаха) «до нинішнього Ігоря», Який задумав поодинці, з небагатьма родичами, повернути Русі землю половецьку до самого Чорного моря.

На початку походу Ігоря відбувається затемнення сонця. Князь нехтує цим знаменням. У його серці — бажання «спокусити Дону Великого», Здобути собі бойову славу в битві з половцями. Він іде в похід, ведучи за собою хоробру дружину. Автор описує, як все опирається цьому походу: сонце йому тьмою путь заступало, ніч, стогнала грозою, птахів розбудила, звірі ревли, закричав з вершин дерев язичницький бог. Половці готуються зустріти полки Ігоря, йдуть напереріз до Дону: скриплять вози в ночі, як перелякані лебеді. Лунає трагічний рефрен твори: «О, Русская земля! Уже ти за пагорбом!»

Вранці в п'ятницю руські полки перемогли половців, взяли багату здобич — червоних дівчат половецьких, а з ними золото, і паволоки, і дорогі оксамити.

На наступний ранок відбувається основний бій: раптово підійшли головні сили половців. «Криваві зорі світло сповіщають; чорні хмари з моря йдуть, хочуть прикрити чотири сонця» (Чотирьох руських князів). Битва відбувається на річці Каялі (де вона знаходиться, невідомо, є припущення, що ця річка — метафора необхідність покаяння Ігоря в своїх пихатих помислах). Кривава битва, якої не бачено було в часи найстрашніших воєн на руській землі, триває два дні. Хоробріше всіх бився брат Ігоря Буй-Тур Всеволод. На третій день під полудень упали Ігореві стяги. «Тут пир закінчили хоробрі русичі: сватів напоїли, а самі полягли за землю Руську». Ігор потрапив у полон.

Автор не описує полон Ігоря, а робить великий ліричний відступ: невеселий час настав, тому що сказав брат брату: «Це моє, і те моє ж». І почали князі про мале говорити: «Це велике» — і самі на себе крамолу кувати». А погані з усіх сторін приходили з перемогами на землю руську.

Ігоря хороброго полку не воскресити. Велика печаль настала по всій руській землі: «Ігор погубив те, чого домігся батько його Святослав Ольгович, що полонив половецького хана Кобяка. Побігли погані на руську землю, брали данину по білячій шкірці від двору».

Дія переноситься в Київ, в якому князь Святослав бачив смутний сон: одягали його чорним покривалом на ліжку тисовій, черпали синє вино, з горем змішане, сипали порожніми сагайдаками великі перли на груди. Всю ніч з вечора сірі ворони крякали і понеслися до синього моря. Святослав дізнається про Ігоря поразку.

Святослав виголошує слово, зі сльозами змішане. Він дорікає Ігоря і Всеволода: рано почали вони половецьку землю воювати, а собі слави шукати. Далі Святослав перераховує подібні «подвиги» інших руських князів, які послаблювали російську землю, роз'єднували її цілісність і єдність.

Він згадує міжусобиці, за якими слідують завжди напади ворогів на ослаблені князівства.

Святослав закликає нащадків Ярослава Мудрого припинити ворогувати між собою.

Дія знову переноситься в інший простір: Ярославна, дружина князя Ігоря, плаче в Путивлі на міській стіні, її голос чується на Дунаї. «Полечу, — каже, — зозулею по Дунаю, омочу рукав в Каялі ріці, утру князю криваві рани на виснаженому тілі». Ярославна скаржиться вітру — що він її веселощі по степу розвіяв? Просить Дніпро-Славутич: «Поверни, пан, мого улюбленого до мене». Волає до світлого і трисвітлего сонця: «Всім ти тепло і червоно, чому ж простерло гарячі свої промені на княжих воїнів?»

Плач Ярославни побудований у формі заклинання стихій, які можуть повернути їй князя Ігоря.

Подальші події розгортаються стрімко: заклинання виявилося дієвим. Приснуло море опівночі, ідуть смерчі хмарами. Ігорю Бог кажет шлях із землі Половецької на землю Руську, до отеческому золотому столу. Ігор спить і не спить — міряє думкою поля від великого Дону до малого Дінця.

Описується повернення Ігоря до Києва. «Сонце світиться на небі — Ігорь- князь в Руській землі. Дівчата співають на Дунаї — майорять голоса до Києва. Ігор князь їде по Боричевому узвозу до храму святої Богородиці Пирогощої. Слава Ігорю Святославичу, Бую-Туру Всеволоду, Володимиру Ігоревичу! Князям слава і дружині! Амінь».

Крім високої ідейної ціни, має «Слово о полку Ігореві»  також велику мистецьку вартість. Про мистецьку ціну твору свідчать поетичні, повні символіки образи походу, боротьби, глибокі рефлексії автора й жива участь сил природи в людській долі. Творчість автора стоїть у зв’язку з українською народною поезією. Мова «Слова о полку Ігореві» багата, з виразними прикметами української народної стихії.

Переспіви «Слова о полку Ігореві» в живій українській мові дали Маркіян Шашкевич, Тарас Шевченко, Степан Руданський та інші письменники. Поему перекладено на всі слов’янські мови; вона також відома у перекладах на інші мови.

Домашнє завдання на 21 березня:

Добре знати зміст і аналіз твору " Слово про похід Ігорів". У зошит записати Тему, ідею, композицію твору.



14 березня Класна робота Українська мова

Ольга Янчак -

ТЕМА : ДІЄСЛОВО. ЧАСИ ДІЄСЛІВ. ВИДИ ДІЄСЛІВ.

Дієслово – це самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? Що роблять? Що зробили? тощо.

     Дієслова мають такі граматичні категорії: час, число, особу, рід, вид та спосіб.

                                                           ДІЄСЛОВА ОЗНАЧАЮТЬ 

Конкретну особу

        Стан

Вияви ознаки

Процес мислення і мовлення

Стосунки між людьми, почуття й переживання

 

Будувати

Креслити

 

Спати

Стояти

 

Біліти

Блищати

 

Розповідати

Міркувати

 

Шанувати

Поважати

 

                                                         ФОРМИ ДІЄСЛОВА

Назва форми

Загальне значення

Питання

Приклади

Неозначена форма дієслова

Дія, стан або поза часом, способом, числом, особою

Що робити?

Що зробити?

Звільняти

Забути

 

Особове дієслово

Дія, стан предмета

Що роблю? Що зроблю? Що робив? Що зробив? Що буду робити? що робитиму?

Звільняю, забуду, звільняв, забув, буду звільняти, звільнятиму, забуду

Дієприкметник

Ознака предмета за дією

Який? Яка? Яке? Які?

Звільнений, забутий

Безособова форма на -но, -то

Дія, яку сприймаємо як результат

Що зроблено?

Звільнено

Забуто

Дієприслівник

Додаткова дія, ознака, обставина дії

Що роблячи?

Що зробивши?

Звільняючи

забувши

Виконати вправу 236 на ст. 119 ( підручник Н.Кулакова і Є. Федоренко " Граматика укр.мови".

     Дієслова бувають двох видів:

·         Доконаного виду

·         Недоконаного виду

     Дієслова доконаного виду означають дію вже завершену і відповідають на питання Що зробити? Що зробив? Що зроблю? . Доконаний вид дієслова -  тільки у формі минулого і майбутнього часу ( сказав, вирішили, передала, скажу, вирішать, передасть).

     Дієслова недоконаного виду означають дію незавершену , не обмежену в часі та відповідають на питання що робити? що робив? Що роблю? Що буду робити? що робитиму? . Недоконаний вид дієслова – у формі минулого, теперішнього і майбутнього часу ( казав, вирішували, передавала, кажу, вирішуємо, передає, будемо вирішувати, вирішуватимемо ).

                                                              ЧАСИ ДІЄСЛІВ

      ЧАСИ ДІЄСЛОВА

  КОЛИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ДІЯ

             ПИТАННЯ

 

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

У момент повідомлення про неї

Що роблю?

Що робиш?

 

МИНУЛИЙ ЧАС

До моменту повідомлення про неї

Що зробив?

Що зробила?

 

МАЙБУТНІЙ ЧАС

Після моменту повідомлення про неї

Що зроблю?

Що робитиме?

 

     Дієслова теперішнього часу змінюються за особами та числами:

            ОСОБА

            ОДНИНА

           МНОЖИНА

1-ша 

Я ( пишу, бачу)

Ми ( пишемо, бачимо)

2-га

Ти ( пишеш, бачиш )

Ви ( пишете, бачите)

3-тя

Він (пише, бачить)

Вона

Воно

Вони ( пишуть, бачуть)

 

     Дієслова минулого часу змінюються за родами( тільки в однині) і числами, наприклад:

ЗНАТИ

                 Однина – знав ( чол.рід), знала ( жін.рід),  знало ( сер.рід);

                   Множина – знали.

     Розрізняють форми майбутнього часу доконаного і недоконаного виду:

Дієслова доконаного виду мають одну – просту форму майбутнього часу:  прочитаю, розкажеш, напишуть.

Дієслова недоконаного виду мають дві форми майбутнього часу:

1.       Складна форма                             що робитиму?                     

А. Додаванням до неозначеної форми дієслова суфікса -м- та особового       закінчення ( казатиму, читатимеш, казатиме);

 

2.      Складена форма                          що буду робити?

Б. Сполучення неозначеної форми й особової форми допоміжного дієслова бути: ( буду казати, будеш казати, будуть казати).

Виконати вправу 243 на ст.123 ( підручник Н.Кулакова і Є. Федоренко " Граматика укр.мови").

Домашнє завдання на 21 березня: 

Вивчити теорію уроку " Дієслова. Часи дієслова. Види дієслова" Виконати вправу 245 на ст. 124 ( підручник Н.Кулакова і Є. Федоренко " Граматика укр.мови").

Класна робота на 14 березня 2020 року ( з Історії України)

Юлія Грабар -

Історія: прочитати та ознайомитись з темою «Татари-зруйнування Київської Русі» на ст.78-79. Виконати вправу 18 на 80 ст., де потрібно знайти відповідники.

Домашнє завдання: письмово дайте відповіді на питання 1,2,3,5,11, із закріплення, ст.80.

КУЛЬТУРА. Тема. Вишивка. Техніка вишивання. Кольори і взори. Ст 89-94. На окремому аркуші виконати вправу що на ст. 94.

Дом.завдання на 14 березня

Юлія Грабар -

Історія: Письмово дати відповідь на 6,7,8 запитання із закріплення на сторінці 73.

(Edited by Ольга Янчак - original submission Tuesday, 10 March 2020, 8:16 PM)

Укр.мова: Повторити все про займенник. Вправа 229 на ст.115 ( " Граматика української мови" Н.Кулакова, Є.Федоренко).

Укр. літ: Прочитати твір " Слово про похід Ігорів" ( Хрестоматія К.Кисілевський або вебсайт 

ukrlib. com. ua - де є повністю зрозумілий для читання твір); З твору виписати по 10 епітетів і метафор,

ГЕРГРАФІЯ: 7 клас -«Височини України, їх розміщення»-читати з зошита, кн. ст.14-17

Дом.завдання на 7 березня

Ольга Янчак -

1. Укр.мова: Вивчити тему " Займенник. Розряди займенників". Написати 9 речень з займенником до кожного розряду, підкреслити займенник і написати до якого розряду він належить.

2. Укр.літ: Вивчити тему " Оригінальна давня література - літописи"

3. Історія: Вивчити слова та пісню до Шевченківського свята. Підписати та повернути табель про успішність учня. Письмово дати відповідь на 1,2 запитання із домашнього завдання на сторінці 77.

ГЕОГРАФІЯ: повторити Рельєф України.

(Edited by Тетяна Федак - original submission Sunday, 1 March 2020, 12:23 PM)

КУЛЬТУРА. Повторити ст. 50-78.

Дом. завдання на 29 лютого 2020

Юлія Грабар -

Історія: Вивчити слова пісні до концерту Шевченка. Повторити з підручника тему "Галицько-Волинська держава" ст. 75-78.

ГЕОГРАФІЯ: повторити тему «Височини України»

Малювання: обдумати тему малюнку по творах Шевченка

Укр.мова: Повторити весь пройдений матеріал: " Іменник", " Прикметник", " Числівник"

Укр.літ : Знайти інформацію про літописи : " Початковий літопис", " Київський літопис" і " Галицько-Волинський".

КУЛЬТУРА.  Повторити літні, осінні, зимові і весняні свята.

Домашнє завдання на 22 лютого

Юлія Грабар -

Історія: Підготуватись до контрольної роботи за зразком наступних питань:

1.     Князя Святослава історія називає Завойовником. З ким він воював?

2.     Що зробила княгиня Ольга для України?

3.     Звідки прийшло християнство в Україну? Хто та коли охрестив Київську Русь?

4.     Хто наказав збудувати Десятинну церкву? Чому вона так називалася?

5.     Який знак української держави було зображено на грошах Володимира Великого?

6.     Що таке «Руська Правда»? Хто її написав?

7.     Назвіть дві дочки Ярослава Мудрого; за кого вони вийшли заміж?

8.     Святу Софію побудував князь………..

9.     На які князівства розпалася Київська Русь після смерті Ярослава Мудрого?

10.  Що таке міжусобиці?

11.  Хто був останнім могутнім князем України-Русі?

12.  Що свідчить про те, що Володимир Мономах був добрим і розумним князем?

13.  Як називалася книга, яку написав Володимир Мономах?

14.  Що сталося з київським князівством після смерті Володимира Мономаха?


ГЕОГРАФІЯ: підготуватись до контрольної ;

1. Яка найвища точка України ?
2. Описати рельєф України.
3. Назвати 4 низовини України.
4. Описати Приазовську низовину.
5. Описати Полісся.
6. Назвати 5 височин України.


Культура. Повторити питання.1. Дохристиянські божества.

                                                    2. Календарні і некалендарні свята.

                                                   3. Свята зимового, весняного, літнього і осіннього циклів.                                                                     Описати одне з цих свят.

УКР.МОВА і ЛІТЕР. Підготуватись до контрольних робіт по вивченому матеріалу.

(Edited by Тетяна Федак - original submission Monday, 17 February 2020, 11:12 AM)

(Edited by Тетяна Федак - original submission Monday, 17 February 2020, 11:12 AM)