Відкритий форум для будь-яких обговорень

Домашня робота на 2 травня 2020 р

Оксана Гуцал -

Українська мова і література: Дорогі учні! 

2 травня у нас усний матуральний іспит.

Перегляньте і вивчіть питання. Успіхів  вам!

Культура. Повторити всі питання матурального іспиту.

Географія: готуватись до іспиту

(Edited by Тетяна Федак - original submission Sunday, 26 April 2020, 5:49 PM)

Історія: підготовка до іспиту.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА 25 КВІТНЯ

Софія Кухарчишин -

Культура. Повторити питання матури. 

ГЕОГРАФІЯ: Виконати  до 25 квітня контрольну роботу подану в портфоліо КласДоджо Контурна карта для Частини 2 прикладена в файлі. Готуватись дл усних іспитів. 

Дорогі випускники! Готуємось до усного іспиту з мови і літератури на 2 травня

Українська мова: Запишіть діалог до цього тексту

Маруся відправила панові тоненьку гілочку й сказала, щоб той зробив із неї гребінь, гребінку та днище, на яких вона 6 цей льон пряла.
Тоді пан загадав, щоб Маруся прибула до нього в гості — ні пішки, ні верхи, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні з порожніми руками. А як не зробить, то буде лихо!
Кмітлива дівчина одну ногу взула в драний черевик, а другу залишила босою. Піймала горобця, зайця, запрягла в санчата цапа й вирушила: однією ногою стоїть на санях, а другою по землі ступає...
Пан, побачивши дівчину, звелів нацькувати її собаками. А Маруся випустила зайця — собаки за ним і побігли. Дає панові гостинця — горобця, а пташка — пурх! Та й вилетіла у вікно.
Саме в цей час прийшли до пана судитися двоє — не поділили лоша, яке привела котрась із кобил. Пан порадив прив'язати кобил і пустити лоша: до котрої підбіжить — та й мати. Налякане лоша взяло й побігло геть. А Маруся порадила, щоб навпаки, лоша прив'язали, а матерів повідпускали: котра підбіжить — ота й привела. Так і зробили. Побачив пан, що дівчина в усьому кмітливіша й розумніша за нього, та й відпустив її додому.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА: Опрацювати питання №43, 44, 45. Всі інші питання №46-60 ми з вами розглядали на початку навчального року. 

Літературна гра «Знайди помилку» і напиши правильну відповідь

 Емський акт 1876 р. сприяв розвитку українського театру чи посилював утиски?

 У Галичині до 1848 р. існував тільки український театр, а діяльність німецького та польського заборонялася чи навпаки?

 10 січня 1882 року М. Старицький здійснив постановку п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» чи М. Кропивницький?

 І. Карпенко-Карий написав 19 оригінальних п’єс чи 18?

(Edited by Оксана Гуцал - original submission Monday, 6 April 2020, 7:14 AM)

Історія: вивчити подані відповіді на питання в класі доджо і також повторити усі інші питання матури.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НА 4 БЕРЕЗНЯ

Софія Кухарчишин -

КУЛЬТУРА.  Написати розповідь на тему "Творчість українських митців, що працювали чи працюють за кордоном. Найвідоміші українські музеї діаспори ". ( Тут мається на увазі відомі різьбарі, архітектори ). 

Історія: Вивчити питання матури № 48,49,50 і письмово написати питання №51, яке потрібно відправити в клас dojo. Внизу подаю відповіді на питання матури тим, хто  цього ще немає.


ГЕОГРАФІЯ: вивчити відповіді до мат. питань #46-50( відповіді подано на ClassDogo). Підготувати письмово відповіді на #51-55 ( питання були подані вам вчителем, а також їх можна переглянути на ClassDojo)

Українська мова: опрацювати стор. 65 робочого зошита. Зробити синтаксичний розбір цього речення на сторю 65

Українська література: питання №42 , дати письмово відповіді на питання по В. Стефанику (матеріал в класі DOJO), самостійно підготувати питання №43 і записати в портфоліо


(Edited by Тетяна Федак - original submission Sunday, 29 March 2020, 8:52 AM)


(Edited by Оксана Гуцал - original submission Sunday, 29 March 2020, 8:52 AM)

Дом. робота на 28 березня 2020

Оксана Гуцал -

Нагадую!!! Матуральні іспити незабаром. Прошу готуватись.

Укр. літ. опрацювати питання №41(подано в віртуальному класі DOJO), написати коротку розповідь на питання №42

Укр. мова: з робочого зошита стор 57. Пройти усні питання №20-30


Історія: Вивчити та опрацювати поданий матеріал в класі DOJO, оскільки він містить відповідь на питання із матури №51. Прошу повторювати відповіді на усні питання. Часу на підготовку до іспиту з кожним днем залишається менше.

ГЕОГРАФІЯ: підготувати письмово відповіді на мат. питання # 36-45 ( по 5 речень на кожне питання).

Виставити на класи Dojo.


(Edited by Тетяна Федак - original submission Sunday, 22 March 2020, 10:16 PM)

 Культура. Вивчити питання матури 50-60.

Географія : класна робота за 14 березня та дом. завдання на 21 березня

Тетяна Федак -

Тема Уроку: ( повторення- питання 33)


Адміністративно-територіальні зміни України після Другої світової війни. Формування сучасної території України

Друга світова війна призвела до значних змін в Україні. У повоєнні роки вона в багатьох відношеннях дуже відрізнялася від тієї, якою була до війни. Хоча у війні Україна і зазнала значних збитків (зруйнований економічний потенціал, значні людські втрати), проте суттєво розширились її кордони, зросла політична й економічна вага в СРСР; республіка вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, уперше за багато століть майже всі українські землі опинились у межах однієї держави.

Питання про західний кордон СРСР, а відповідно, й України, гостро постало під час завершальних операцій Другої світової війни в Європі. Воно активно обговорювалося у ході Тегеранської (1943 р.), Ялтинської (1945 р.) та Потсдамської (1945 р.) конференцій лідерів держав Антигітлерівської коаліції. Остаточно обриси повоєнних кордонів УРСР сформувалися у процесі україно- польського, україно-чехословацького та україно-румунського територіальних розмежувань, а також юридичного закріплення західноукраїнських земель, що увійшли до складу УРСР протягом 1939–1945 pp. Особливо складними і тривалими були врегулювання територіальних питань із Польщею та Чехословаччиною. На цей процес значно впливало міжнародне становище, зокрема прагнення СРСР закріпитися у Східній Європі.

Першим кроком на шляху україно-польського територіального розмежування була Люблінська угода між урядом УРСР і польським Тимчасовим комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 р., відповідно до якої частина споконвічних українських земель (частина Підляшшя, Холмщина, Посяння, Лемківщина), де проживало майже 800 тис. українців, передавалася Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалося підтримати польський прорадянський уряд і зменшити негативне сприйняття польською громадськістю радянської агресії 1939 р.

Домовленість між СРСР і Польщею була досягнута 16 серпня 1945 р., коли був укладений договір щодо радянсько-польського державного кордону. Ця угода закріплювала кордон по "лінії Керзона" з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5–8 км, а на окремих ділянках – сімнадцяти- кілометрове (район Немирів–Ялувка) і навіть тридцятикілометрове (район р. Солонія і м. Крилів) відхилення.

Остаточно процес польсько-українського розмежування завершився 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками, унаслідок якого до Львівської області увійшли землі в районі міста Кристополя (згодом перейменованого в Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола міста Нижні Устрики Дрогобицької області.

Із наближенням радянських військ до кордонів Чехо-Словаччини постало питання про подальшу долю Карпатської України. У радянсько-чехословацьких переговорах з емігрантським урядом Е. Бенеша і в договорі про дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво між ЧСР і СРСР (12 грудня 1943 р.) питання про Карпатську Україну вирішувалося на користь Чехословаччини.

Але зі вступом радянських військ на територію Карпатської України ситуація змінилася. Радянське керівництво стало розглядати цей регіон як важливий стратегічний плацдарм для посилення впливу в Центральній та Південно-Східній Європі. Для досягнення своїх стратегічних цілей радянське керівництво використало антифашистський і національно-визвольний рухи населення краю.

Зі звільненням краю від фашистської окупації вийшли з підпілля як Народні комітати, які стали відігравати роль органів місцевого самоврядування, так і комуністи, які 19 листопада 1944 р. створили самостійну Комуністичну партію Закарпатської України. Відновлення чехословацької адміністрації гальмувалося. Більша частина краю була включена в зону, на яку поширювалась влада радянської воєнної адміністрації.

У таких умовах 26 листопада 1944 р. в м. Мукачеве було скликано з'їзд Народних комітатів, на якому схвалено Маніфест про возз'єднання з Радянською Україною, обрано Народну раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської України і сформовано уряд. Досить швидко було створено всі атрибути державності Закарпатської України – суд, прокуратуру, збройні сили, органи управління на місцях та ін.

Події в Закарпатті турбували уряд ЧСР. Міністр закордонних справ Я. Масарик відверто заявив, що Закарпаття ніхто не віддасть, бо "Росію не можна пускати в Європу". Та хід подій змушував керівників Чехословаччини враховувати нові обставини. Позиція населення Закарпаття була чіткою і послідовною – до України. СРСР, порушуючи попередні угоди, прагнув якнайшвидше вирішити долю Закарпаття на свою користь. Усі спроби уряду ЧСР перенести це питання на обговорення повоєнної міжнародної конференції наражалися на опір сталінського керівництва. Зрештою уряд ЧСР змушений був піти на поступки. У червні 1945 р. договір між ЧСР і СРСР юридично закріпив рішення з'їзду в Мукачевому. 22 січня 1946 р. було видано указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення в складі

УРСР Закарпатської області. Цей акт одночасно без згоди населення ліквідовував Закарпатську Україну як державне утворення.

Виступаючи 30 червня 1945 р. на VII сесії Верховної Ради УРСР, М. Хрущов заявив, що український народ уперше возз'єднався в єдину Українську державу.

Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, за яким визнавалося право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.

Отже, повоєнний процес урегулювання кордонів УРСР відбувався методами, притаманними тоталітарному режиму, з урахуванням його стратегічних інтересів, які збіглися з прагненням українців об'єднатися в єдину державу.

Процес урегулювання територіальних питань мав для України такі наслідки: були остаточно визначені та юридично визнані кордони республіки; територія УРСР збільшилася на 110 км2; відбулися демографічні зміни; основну частину українських земель було об'єднано в складі однієї держави.

Об'єднання українських земель, вихід на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. У листопаді 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР прийняла указ про Державний герб УРСР, Державний прапор УРСР, Державний гімн УРСР. Червоний прапор із написом "УРСР" було замінено двоколірним: верхня частина, що становила 2/3 ширини полотна, була червоною, а нижня мала світло-блакитний (лазурний) колір. У верхньому лівому куті прапора містилось зображення серпа і молота, а над ними п'ятикутна зірка. Деяких змін зазнав і герб УРСР. З 1950 р. було започатковано виконання гімну УРСР.

Формування сучасної території України завершилося у 1954 р. Цього року проходило святкування 300-річчя Переяславської угоди. Центральною подією ювілейних торжеств стала передача Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР, мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими та культурними зв'язками між Кримом та Україною, прийняла указ "Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР". Як зазначалося, цей акт є "свідченням дружби російського народу".

Непорушність існуючих кордонів була підтверджена двосторонніми договорами незалежної України з Польщею (1996 р.), Росією (1997 р.), Румунією (1997 р.).

 



Подаю до уваги відео, щоб краще зрозуміти період поданого часу.

https://znohistory.ed-era.com/m6/l27


Дом. завдання : вивчити поданий матеріал , а також повторити матуральні питання # 24-32. Обов‘язково!!! Старанно готуємося до іспитів. Якщо потрібна допомога- пишіть.


Класна робота на 14 березня 2020 року (Історія України)

Юлія Грабар -

Історія: 

Тема уроку: "Суверенна Україна (1990-1991)". Прочитати та опрацювати матеріал з підручника "Новітня історія України 1945-2001", Юрій Гаєцький на ст. 40-43. Письмово дайте відповідь на запитання 1,5,6,10,11 на ст.43.

Домашнє завдання: вивчити питання матури №45,46,47.

КУЛЬТУРА. Повторити тему "Видатні постаті України" ( з додаткових аркушів). Вивчити  питання матури 45-50.

Класна робота на 14 березня 2020

Оксана Гуцал -

Українська мова: 

Опрацювати з робочого зошита стор. 57.

Домашня робота: Виконати Вправу (Речення 4) на сторінці 61

Українська література:

Опрацювати тему: "П'ять визначних жінок в українській літературі" (це питання №40 до матури)

http://ridnashkola.org/lit10.pdf

Домашня робота: Підготувати питання №41, 42, використовуючи вищеподану посилку по адресу

Дом.завдання на 14 березня

Юлія Грабар -

Історія: Вивчити питання з матури №42,43,44.

Укр. літ. опрацювати питання №29-40

Укр. мова: з робочого зошита стор 57. Пройти усні питання №20-30

ГЕОГАФІЯ: повторити питання 14,15,16,17,18.


(Edited by Оксана Гуцал - original submission Tuesday, 10 March 2020, 8:29 PM)

(Edited by Тетяна Федак - original submission Tuesday, 10 March 2020, 8:29 PM)